розмішувати

розмішувати
I -ую, -уєш, недок., розміси́ти, -ішу́, -і́сиш, док., перех.
Місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в'язку масу.

II -ую, -уєш, недок., розміша́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех.
Мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "розмішувати" в других словарях:

  • розмішувати — 1 дієслово недоконаного виду місячи, розминати щось розмішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, розводити, розбавляти щось гірке чи сипке …   Орфографічний словник української мови

  • розмішуватися — I ується, недок., розміси/тися, і/ситься, док. 1) Від тривалого місіння, розминання перетворюватися в густу, в язку масу. 2) тільки недок. Пас. до розмішувати I. II ується, недок., розміша/тися, а/ється, док. 1) Набувати рівномірної густоти чи… …   Український тлумачний словник

  • розмішування — I я, с. Дія за знач. розмішувати I. II я, с. Дія за знач. розмішувати II …   Український тлумачний словник

  • розмісити — див. розмішувати I …   Український тлумачний словник

  • розмішати — див. розмішувати II …   Український тлумачний словник

  • порозмішувати — 1 дієслово доконаного виду розмісити тісто, глину в багатьох посудинах порозмішувати 2 дієслово доконаного виду розмішати все або багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • змішувати — ую, уєш, недок., зміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зсипати, з єднувати разом що небудь різне, готуючи суміш або розчин. || Сполучати, поєднувати, розміщувати поряд що небудь різнорідне. 2) Порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно;… …   Український тлумачний словник

  • вивішувати — 1 дієслово недоконаного виду вішаючи, розміщати десь вивішувати 2 дієслово недоконаного виду позначати напрямок віхами …   Орфографічний словник української мови

  • навішувати — 1 дієслово недоконаного виду вішати, надівати, прикріпляючи до чогось навішувати 2 дієслово недоконаного виду вішати в якійсь кількості розм …   Орфографічний словник української мови

  • завішувати — I ую, уєш, недок., заві/сити, і/шу, і/сиш, док., перех. 1) Закривати що небудь, повісивши полотнище, шматок тканини, паперу і т. ін. 2) розм. Підвішувати, вішати що небудь, прикріплюючи до чогось, зачіплюючи за щось. II ую, уєш, недок., заві/шати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»